Сьогодні в Соломії був майстер-клас з танців і як зазвичай я планував відвезти її машиною, але маючи трохи більше часу вирішив відвести пішки. Результат купа позитивних емоцій ))). Фактично це була така собі прогулянка. Прогулянка якась така вчасна, фактично необхідна, з відповіддю на багато моїх, та й не тільки моїх, потреб. Поспілкувався, подихав свіжим повітрям, озирнувся навколо, вниз, вверх, побачив що вже приходить весна, хоча сьогодні ще було досить холодно. Подивився на хмари, знаєте це одна з речей які мене надихають, завжди інакші, завжди нові, завжди величні і красиві, завжди змінюються і ніколи не бувають такі як були, завжди мене захоплюють і спонукають думати про те що вище...
Відчув, що мені бракує таких прогулянок, бракує таких "ходити", можна сказати відучився.
Тож треба вчитися, вчитися ходити ))) і знову дивитись на хмари...
