Вчитися ходити...

   Сьогодні в Соломії був майстер-клас з танців і як зазвичай я планував відвезти її машиною, але маючи трохи більше часу вирішив відвести пішки. Результат купа позитивних емоцій ))). Фактично це була така собі прогулянка. Прогулянка якась така вчасна, фактично необхідна, з відповіддю на багато моїх, та й не тільки моїх, потреб. Поспілкувався, подихав свіжим повітрям, озирнувся навколо, вниз, вверх, побачив що вже приходить весна, хоча сьогодні ще було досить холодно. Подивився на хмари, знаєте це одна з речей які мене надихають, завжди інакші, завжди нові, завжди величні і красиві, завжди змінюються і ніколи не бувають такі як були, завжди мене захоплюють і спонукають думати про те що вище...

    Відчув, що мені бракує таких прогулянок, бракує таких "ходити", можна сказати відучився.

      Тож треба вчитися, вчитися ходити ))) і знову дивитись на хмари...

"Коли не Господь збудує дім даремне будівничі працювали"

Певний час мене не покидають думки про те в якому стані знаходиться наше суспільство... Більшість людей незадоволені тим в яких умовах вони живуть, які люди їм зустрічаються, які люди ними керують, з якими ситуаціями вони стикаються. Я б можливо трохи посперечався на рахунок того, що таке жити погано і жити добре але напевно це б принесло мало користі. Натомість сьогодні хотів би обдумати причини «Чому?» нам так «погано». Як на мене то причини зовсім прості. Одна з них це те, що ми, кожен особисто але не абсолютно всі  мало або взагалі не ототожнюємо себе з Державою. Ми, знову ж таки нагадаю не абсолютно всі (просто запам’ятайте бо важко буде нагадувати це щоразу), вважаємо що держава це щось далеке від нас, щось за що відповідає хтось інший і щось що нас мало стосується... І все б нічого але оскільки це щось чуже то подібно як у комуністичні часи не вважається чимось злим якщо в Держави вкрасти, Державу обдурити, Державі набрехати (обманути). І більшість людей так чинять мало замислюючись над наслідками які несе наша поведінка. Ми робимо якесь маленьке «зло» для «необхідного» добра і вважаємо що цьому є оправдання. Одночасно обурюємось що хтось робить велике «зло» і доречі також має оправдання і хочемо щоб він справедливо був покараний за це. Я думаю що все ж таки ніяка справа не може бути доброю якщо в ній є хоч найменше зло.

Але все ж таки причини. В чому причини?

У Св. Євангелії читаємо, що одного разу до Ісуса приходить молодий юнак з запитанням «Учителю, що доброго маю чинити, аби мати життя вічне?» Христос відповідає «Як хочеш увійти в життя, додержую заповідей!»

Ми забули про заповіді… Ось причина через яку нам «погано», причина через яку ми нарікаємо, причина через яку ми живемо так як би не хотіли жити. Інша причина полягає в тому, що ми забули про те що абсолютно щасливі ми мали б бути у небі, заслуживши собі це щастя на землі. Доречі виконування Божих заповідей – це найпевніша і найпростіша дорога до неба, яку подає нам Господь. Крім того у додержанні Божих заповідей полягає християнська досконалість. Хто дотримує Божих заповідей, той любить Бога, про це нас навчає євангеліст Іван: «Це бо любов Бога: берегти Його заповіді. А заповіді Його не тяжкі» (1 Ів. 5,3) Хто береже Божі заповіді, той може бути добрим… громадянином, батьком/матір’ю, сином/дочкою. Той цінитиме й хоронитиме власне життя й життя ближніх, шануватиме чужу власність і добре ім’я та славу своїх ближніх, уникатиме гріхів і плекатиме чистоту серця.

Чому сьогодні у нашому житті стільки бід, лиха, нужд, голоду, аморальності, крадіжок, вбивств, так багато нещасних людей…? Бо ми відвернулись від Бога й знехтували Його заповідями. І єдиний від цього лік це повернення до Бога і практикування Божих заповідей у житті людини, родини, народу, держави.

Наші батьки пережили лихоліття комунізму повіривши фальшивим пророкам і будували своє щастя на піску пустих фразах та обіцянках земного раю на землі а не на Божих заповідях, щось подібне ми можемо відчути і зараз… фрази, обіцянки… «Коли не Господь збудує дім даремне будівничі працювали» (Пс.127,1)

Символом сьогоднішнього людства є історія однієї жебрачки, яка все життя жила як хотіла але вкінці розтративши все багатство мусіла вдатись до жебракування. Сучасне людство хоч і живе в достатку але стоїть над проваллям. Ми маємо, будинки, автомобілі, радіо, телебачення, опанували землю, море, повітря, говоримо різними мовами але при тому всьому підійшли до грані морального жебракування бо все нас не вдовольняє , не робить щасливим а радше віддаляє від щастя.

І єдиним виходом в цій невтішній ситуації є повернення до Бога та Його заповідей. «Як хочеш увійти в життя, додержую заповідей!» Без них немає щастя для людини, родини, суспільства, народу, немає доступу до неба.

Древня молитва

Господи, Боже мій, удостой мене бути знаряддям миру Твого,
Щоб я вносив любов туди - де ненависть,
Щоб я прощав - де ображають,
Щоб я об'єднував - де є сварка,
Щоб я говорив правду - де панує неправда,
Щоб я здвигав віру - де тиснуть сумніви,
Щоб я збуджував надію - де мучить відчай,
Щоб я вносив світло в пітьму,
Щоб я збуджував радість - де горе живе.
Господи, Боже мій, удостой не щоб мене втішали, але щоб я втішав,
Не щоб мене розуміли, але щоб я інших розумів,
Не щоб мене любили, але щоб я інших любив,
Бо хто дає - той отримає,
Хто забуває себе - той віднаходить,
Хто прощає - той буде прощений,
Хто вмирає - той прокидається для вічного життя.

З інтернету про інтернет

Щось що варто почитати в Інтернеті про Інтернет. Трохи довго але варто дочитати до кінця.

Психологічні особливості Інтернет-залежності.

За всю історію людства не було ще такого часу, коли б люди не страждали від якихось залежностей. Приохотитися до чогось, не сильно корисного - справа нехитра. Куди складніше потім відмовитися від шкідливої звички. Є ще один важливий момент: навіть зовсім безневинне на перший погляд захоплення може стати згубним для організму, якщо не знати міри.

Лікарів, учених, та і простих користувачів проблема глобальної інтернетизациї турбує вже не перший рік. З одного боку, це чудово: розширюється коло спілкування, стираються соціальні межі. З іншої - в наявності негативні наслідки: число людей з червоними очима, тремтячими руками, що розмовляють незрозумілою простому смертному мовою, неухильно росте.

Проблема Інтернет-залежності одна з «гарячих» тем на світових психологічних форумах. В даний час інтенсивно обговорюється і досліджується феномен залежності від Інтернету - синдром Інтернет-адикції (addict - від англ. наркоман). Симптоми захворювання - маніакальна пристрасть до відправки листів електронною поштою і SMS, надмірне захоплення комп'ютерними іграми, сексуальна заклопотаність. Інтернет-залежність виявляється в тому, що люди настільки зосереджені на своєму віртуальному житті, що фактично відмовляються від реального. Інтернет - адикти проводять до 18 годин в день в кіберпросторі.

Інше визначення Інтернет - залежності - це "нав'язливе бажання увійти до Інтернету, знаходячись off-line, і нездатність вийти з Інтернет, будучи on-line".

Обговорення даного феномена почалося з 1994 року, коли доктор психології Петербургського університету Кімберлі Янг розробила і помістила на web-сайті спеціальний тест-опитувальник, в якому взяли участь 500 чоловік. Результати тесту були приголомшуючими: 400 чоловік опинилися Інтернет - залежними людьми.

Кимберлі Янг виділяє наступні тривожні симптоми Інтернет - адикції:

1. Нав'язливе бажання перевірити e-mail.

2. Постійне очікування наступного виходу в Інтернет.

3. Людина надає перевагу віртуальному спілкуванні, ніж спілкуванню з друзями і близьким.

4. Інформаційне перевантаження - непереборна тяга пошуку інформації по WWW або веб-серфінг.

5. Прагнення грати в мережеві ігри, прихильність до онлайн - аукціонів і Інтернет - магазинів.

Дослідники відзначають, що велика частина Інтернет - залежних "сидить" в мережі заради спілкування, що у результаті призводить до заміни наявних в реальному житті сім'ї і друзів віртуальними.

91 % - це завзяті учасники форумів, чатів, групових ігор, телеконференцій, а також інших ресурсів, націлених на спілкування. Люди відкрито висловлюються на будь-які теми, що цікавлять їх, і вільно висловлюють свої почуття і емоції в мережі, адже Інтернет - це гарантія безпеки і анонімності. Часто такі люди мають проблеми в спілкуванні з людьми в реальності. Багато серед Інтернет-адиктів любителів кіберсексу, порнографічних сайтів і форумів для «дорослих».

Одним із найпоширеніших варіантів Інтернет-залежності є залежність від еротичних стимулів. Закономірність цього явища пов’язана з особливостями сексуальної поведінки людини. Судячи з різних описів, кількість відвідувань сайтів еротичного змісту постійно залишається високою, причому в усіх країнах, незалежно від особливостей культури. Цікаво, що чинні в деяких країнах жорсткі закони стосовно демонстрації еротики та порнографії на телебаченні й кіно не стосуються демонстрації матеріалів цього ж змісту Інтернетом, оскільки у даному випадку абсолютний контроль практично неможливий. Замість заборони демонстрації вводять заборону перегляду. Та чим жорсткіші такі закони, тим більший інтерес до забороненої теми, тим вища активність пошуку заборонених матеріалів.

Сайти еротичного змісту в Інтернеті представляють користувачеві еротичну і порнографічну графіку, еротичні й порнографічні відеофільми, а також еротичні і порнографічні тексти.

9% залежних отримують в мережі необмежений доступ до інформації, фахівці застосовують описовий термін такої залежності - "інформаційний вампірізм".

Вчені дослідили, що виникнення Інтернет-адикції не підпорядковується закономірностям формування залежностей, які встановлені на підставі спостережень за курцями, наркоманами, алкоголіками або патологічними гравцями. Якщо для формування традиційних видів залежності потрібні роки, то для Інтернет-залежності цей термін різко скорочується: за даними К. Янг, 25% адиктів набули залежності протягом півроку після початку роботи в Інтернеті, 58% – протягом другого півріччя, а 17% – через рік.

Формування залежності від Інтернету можна розділити на 4 стадії. Перша стадія – людина сідає і починає працювати в мережі. Друга – вона проявляє зацікавлення і намагається використовувати Інтернет для роботи і розваг. Третя – найстрашніша: людина увесь час проводить в Інтернеті, втрачає відлік часу, відходить від комп'ютера тільки для того, щоб поїсти і поспати. Четверта стадія – це стадія спокійного ставлення до Інтернету, коли його використовують тоді, коли є потреба. Більшість людей проходить швидко усі ці три стадії і переходять на четверту. Але деякі користувачі можуть зупинитися на третій стадії, і тоді їм потрібна допомога спеціаліста.

Інтернет-адикції супроводжуються пригніченим настроєм і депресією, які виникають у разі довгої відсутності комп'ютера і мережі. У складних випадках Інтернет-адикт перестає звертати увагу не тільки на оточуючих, але і на себе, на свій зовнішній вигляд, перестає виконувати елементарні гігієнічні процедури: вмиватися, голитися і т.д.

Найбільш глибинну дію цей вид адикції має на людські взаємини. Тепер кожен другий європеєць призначає побачення через електронну пошту, а половина користувачів в Європі говорять, що посилають і отримують електронною поштою виключно запрошення на вечірки або які-небудь суспільні події.

На думку дослідників, руйнівною Інтернет-залежність стала і для сімейних відносин, оскільки у залежної людини починають з'являтися нові on-line знайомі. У США гостро стоїть проблема "комп'ютерних вдів". Сyberwidows - це дружини людей, захоплених комп'ютером. Буває, що сім'я розпадається на дві частини - чоловік з комп'ютером "проживають" в одній кімнаті, дружина з дитиною - в іншій.

Не меншою проблемою є і "геніальна комп'ютерна дітвора", що з'явилася як результат Інтернет - утворення. Такі діти абсолютно нездібні спілкуватися з однолітками. Вони замкнуті в собі, неадекватні, агресивні. Батьки не натішаться своїми нащадками, всіляко заохочуючи дітей, поглинених вивченням комп'ютера. А в результаті з дітей, що присвячують весь вільний час агресивним стрілялкам типу Quake і Doom, непомітно виростають справжні монстри.

Є думка, що незабаром Інтернет-адикція буде визнана захворюванням №1. На Заході вже з'являються професійні клініки, де лікують різноманітні "кіберрозлади". Але «хворі» вважають за краще звертатися по допомогу в спеціалізовані Інтернет - клініки, що функціонують за типом "Анонімних Алкоголіків", на прийом до психотерапевта такі «хворі» не приходять.

Інтернет-адикция небезпечна тим, що вона з часом має властивість перероджуватися в інші види залежності. Сьогодні людина - Інтернет-залежна, завтра - любовний адикт, післязавтра - патологічний гравець, а якийсь час опісля йде в наркотики або алкоголізм.

В даний час Інтернет-залежність ще не вважається офіційним діагнозом і часто є показником інших серйозних проблем в житті людини - депресії, самотності, труднощів у спілкуванні.

ВООЗ наполягає на тому, щоб Інтернет-одержимість була внесена до офіційного довідника психічних захворювань Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, нова редакція якого вийде в 2012 році.

І наше місто не є виключенням! Більшість молоді сидить вдома в Інтернеті замість того, щоб проводити цей вільний час з друзями! За нашими дослідженнями, близько 9000 молоді сидить на популярному сайті www.vkontakte.ru з яких приблизно 1000 людей цілий день на цьому сайті. Ще немало молоді нашого міста грають в таку популярну гру, як Lineage2 i WoW.

Дослідження впливу віртуальної реальності дійшло до прийняття мір для запобігання її шкідливому впливу.

Приклад перший.

У Фінляндії молодих людей не призивають до армії, якщо вони надмірно захоплюються Інтернетом. Лікарі стверджують, що, якщо інтернет-залежні хлопці втратять можливість проводити тривалий час у Інтернет, вони отримають настільки сильний стрес, що не зможуть служити.

Приклад другий.

З метою збереження психічного здоров'я молоді у Китаї закрили більше 8000 інтернет-кафе. Як приклад проблем у психичному здоров'ї наводиться історія фізичного виснаження двох підлітків після 48 годин (!) перебування у інтернет-кафе.

На сьогодні вже розроблено ряд психологічних методів, що допомагають визначити наявність патологічної залежності користувача від Інтернет. Тест К. Янг, що визначає загальну залежність від Інтернет, можна знайти на одному сайті. Пропонується для самостійної діагностики комплекс тестів: психологічний тест (Internet Addiction Test) для визначення патологічної залежності від Інтернет, тест (Cybersexual Addiction Quiz) для визначення патологічної залежності від сексу в Інтернет, психологічний тест (Quiz for Compulsive Online Gamblers) для визначення патологічної залежності від участі в іграх Інтернет, психологічний тест (The Parent-Child Addiction Test) для визначення патологічної залежності дитини від Інтернет, психологічний тест (The Partner's Addiction Test) для визначення патологічної залежності одного з партнерів від Інтернет [5].

Залученню в залежність сприяє також і низка неспецифічних факторів. Ймовірність залучення в залежність суттєво зростає при епізодичному чи систематичному вживанні алкоголю і наркотичних препаратів під час навігації в Інтернет. Подібне явище пов'язане з тим, що різні емоції, як і інші функціональні стани, що є основою актів поведінки, виникають у результаті встановлення взаємозв'язків між корою великих півкуль і підкіркових центрів.

У п'ятдесятих роках минулого століття проводилося вивчення нейрофізіологічних механізмів емоцій у тварин. Дослідження проводилось за допомогою самоподразнення тваринами структур мозку електричним струмом. Експерименти проводилися на пацюках, кішках і мавпах. У залежності від локалізації електродів тварина сама стимулювала старт-зони мозку з частотою до 5 000 стимулів за годину і до 200 000 стимулів за 20 годин безупинного експерименту, після чого наставала повна знемога.

В науковій літературі не описані подібні експерименти за участю людини. Та поведінка людини в Інтернет багато в чому нагадує поведінку піддослідних тварин при самостійній стимуляції. Постійна наявність стимулу дозволяє його використовувати багаторазово, але, на відміну від експериментів з подразненням зон мозку електричним струмом, інтенсивність стимулів недостатньо велика, щоб викликати виснаження. Емоційні переживання, обумовлені впливом стимулу, формують рефлекс мети, за І.П. Павловим, що обумовлює пошук чергового емоційно-позитивного підкріплення поведінки індивіда. З кожним новим підкріпленням функціональна система, що створюється в мозку, все більше закріплюється, що може призвести до розвитку стійкого патологічного стану залежності.

Інтернет активно трансформує сучасну дійсність. Немає сенсу дискутувати про позитивні та негативні сторони цього явища. На наш погляд, для того, щоб запобігти більшості з негативних ефектів, необхідно проводити планомірну та послідовну підготовку підлітків та дорослих до оволодіння новим світом та інформаційною культурою Інтернет.

Засоби профілактики інтернет-залежності

Проводите в інтернеті дуже багато часу? У наш час багато людей страждають інтернет-залежністю. Що робити?

1. Визнайте, що у вас є залежність. Ви не зможете боротися з нею, поки не зрозумієте, що схильні до неї. Не одурюйте самі себе.

2. Ви хочете припинити проводити в режимі онлайн так багато часу? Тоді припиніть! Ви ж хочете цього, правильно? Постійно нагадуйте собі про це.

3. Все більше і більше людей у всьому світі потрапляють в інтернет-залежність. Тому вам може здаватися, що в цьому немає нічого страшного. Але прагніть виплисти, навіть якщо всі навколо тонуть.

4. Заведіть хобі або захоплення. Відвідуйте різні групи і клуби, займайтеся спортом, музикою, танцями, співом і т.д. Займіться разом з другом фізичними вправами. Поспіть замість того, щоб сидіти в інтернеті. Подивіться фільм, сходіть на концерт, почитайте книгу. Знайдіть якийсь інтерес, який стане для вас альтернативою інтернету.

5. Поповніть запас ваших знань. Напевно, у вашому будинку скупчилося безліч книг, які ви давно хотіли прочитати. Займіться цим. Почитайте енциклопедію натомість проглядання Вікіпедії. Таким чином, ви не тільки відвернетеся від інтернету, але і займетеся самоосвітою.

6. Допоможіть на кухні. Ваші домашні будуть раді, якщо ви замість того, щоб сидіти в чаті або на якому-небудь форумі, допоможете їм приготувати вечерю. Ви зможете навчитися контролювати себе, вибираючи між інтернетом і кухнею останню. До того ж ваша сім`я буде вдячна вам за приготовану вечерю.

7. Погуляйте з друзями. Заплануйте похід в боулінг, торговий центр або на каток. Уникайте походів в ті місця, де є доступ в інтернет, наприклад в інтернет-кафе. Інакше ви можете піддатися спокусі заглянути туди на декілька хвилин.

8. Заплануйте сімейний вечір. Замість того, щоб дивитися телевізор або проводити час поодинці, зберіться всі разом, повечеряйте, а потім придумайте сумісну розвагу, наприклад, пограйте в настільну гру.

9. Встановіть ліміт часу роботи вашого комп`ютера. Визначте скільки разів в тиждень вам необхідно виходити в інтернет. Вимикайте комп`ютер, якщо у вас немає необхідності в ньому.

10. Зідзвонюйтеся і зустрічайтеся з друзями замість того, щоб тримати з ними зв`язок через інтернет. Це відверне вас від комп`ютера. Прагніть не приділяти дуже багато часу соціальним мережам.

11. Використовуйте таймер. Перш ніж сісти за комп`ютер, засічіть на таймері 30 хвилин. Сигнал нагадає вам, як багато часу ви провели за комп`ютером.

12. Не їжте сидячи за комп`ютером. Харчування в окремому місці допоможе вам відвернутися від режиму онлайн.

Додаткові поради:

13. Попросіть ваших рідних простежити за тим, щоб ви не проводили занадто багато часу в інтернеті.

14. Подивіться на рахунки за електроенергію, які вам доводиться сплачувати. Подумайте, скільки грошей ви могли б заощадити, користуючись інтернетом рідше.

15. Складіть список причин, через які ви повинні відмовитися від надмірного використання інтернету.

16. Намагайтеся триматися осторонь від сайтів, які можуть викликати звикання. В основному це соціальні мережі, форуми чи сайти розваг. Якщо ви відчуваєте, що ваша залежність від цих сайтів занадто сильна, просто заблокуйте їх.

17. Переконайтеся, що ви можете подолати бажання скористатися інтернетом. Не підходьте до комп'ютера, якщо ви відчуваєте непереборне бажання залізти в інтернет, але при цьому у вас немає в цьому необхідності.

18. Вимкніть повідомлення про нові надходження на вашу електронну пошту або інтернет-пейджер, якщо в них немає особливої необхідності.

19. Щоразу, перед заходом в мережу Інтернет, плануйте які сайти ви маєте намір відвідати, що вам необхідно там зробити і скільки часу ви хочете там провести. З кожним разом намагайтеся зменшувати кількість часу користування інтернетом, аж поки не зведете його до мінімуму.

20. Якщо є сторінки, що містять інформацію, яка часто буває вам необхідна (наприклад, стаття в Вікіпедії) скопіюйте їх у файл на вашому комп'ютері або роздрукуйте. Тоді ви не будете так часто заходити в інтернет і піддаватися спокусі залізти ще на кілька сайтів.

21. Відрегулюйте графік вашого сну. Багато людей, що перебувають в інтернет-залежності, мають серйозні проблеми зі сном через те, що цілими ночами не зтуляють очей перед монітором.

22. Сидячи перед комп'ютером, робіть перерви кожні п'ятнадцять хвилин - ваші очі і м'язи повинні відпочивати.

Висновки

Звичайно ж, не варто думати, що Інтернет - це абсолютне зло і чума XXI століття, яка заразить нас всіх. Інтернет надає прекрасні можливості утілювати свої фантазії і найзаповітніші мрії, представляти себе ким завгодно і жити іншим життям, яке так не вистачає в реальності, але не треба забувати про справжнє життя і живих людей, які нас оточують. Інтернет не вирішить наших проблем, і нові віртуальні друзі ніколи не замінять перевірених реальних. Життя одне і не потрібно створювати собі світ ілюзій, щоб відчувати щасливим. Своє щастя потрібно будувати тут і зараз, і хай Інтернет буде в цьому добрим помічником.

А в реальній допомозі психотерапевта і тим більше психіатра мають потребу тільки ті користувачі, у кого в результаті їх повного занурення в Інтернет виявляється зруйнованим здоров'я і побутове життя. Правда, в цьому випадку за проявом залежності від Інтернету, як правило, ховаються інші залежності, або психічні відхилення, які, можливо, і потрібно лікувати.

А взагалі вилікуватися від Інтернет залежності можливо якщо слідувати усім інструкціям які представлені. Ітрернет-залежність звичайно, як і інші залежності можуть бути важко вирішуваними для людини, якщо вчасно не зупинитися.

Сучасний світ втратив духовний орієнтир і занурився в "хай-тек-поганство"

Відомий режисер Емір Кустуріца нарікає на те, що сучасне людство втратило духовність.

"Сьогодні світ заполонили хай-тек-погани. Це язичництво не приносить користі людині. Сучасна людина знаходиться під постійним технологічним контролем... Але головна відмінність сучасних людей - це те, що вони залишилися без духовного орієнтиру. Унікальність людини як образу Божого нівелюється в теперішньому світі", - заявив режисер.

За його словами, "хай-тек-людина сьогодні більш схильна до біологічного, а не духовного життя. Її цікавлять лише матеріальні цінності, вона - язичник технологій. І цей язичник сьогодні протистоїть людині від Бога".

"Сучасний хай-тек-поганин - це споживач, який не ставить вічних, екзистенціальних питань. Він втрачає свою індивідуальність і стає частиною керованого натовпу. У нього немає душі, він готовий лише споживати. На жаль, я все частіше спостерігаю, що сьогодні більшість перетворюються на таких язичників. Вони живуть зі всіма своїми технологіями в духовній пустці", - сказав Е.Кустуріца.

Безбожжя "знищує душу, перетворює нас на звичайні біологічні механізми, які споживають продукти, що нав'язуються їм індустрією реклами", вважає режисер. У культурному плані це, за його словами, веде до наслідування західних зразків культури, "причому не найкращих. Адже на Заході теж є багато якісних культурних явищ, але молодь вибирає гірше - язичництво технологій".

Відповідаючи на питання про те, чим для нього є віра, Е.Кустуріца, який хрестився в зрілому віці, відзначив, що це прагнення до того ідеалу, до того "справжнього життя", про яке він читає в Євангелії.

"Коли я читаю Новий Завіт, то розумію, що все написане в цій книзі - знак того, як люди повинні жити насправді. Це послання про те, якими мають бути світ і наше життя. Апостоли, які описували свій досвід зустрічі з Христом, розуміли, що світ довкола них не такий, яким він має бути. Він недосконалий, він переповнений болем, людськими стражданнями і втратами. І тому вони свідчили про того, Хто раз і назавжди змінив хід світової історії, про Христа, який переміг смерть", - додав режисер.

www.christusimperat.org

Міст

Один чоловік працював оператором розвідного мосту. Коли піднімав міст пропливали під ним пароплави (баржі), коли опускав через міст по колії проїздив потяг. Одного дня він взяв із собою на роботу свого маленького єдиного сина. Коли виконував свої обов'язки, його син бавився на зовні сторожки. Задзвонив телефон сповіщаючи про під'їжджаючи потяг. Чоловік швиденько включив машину для опускання мосту і тільки тоді почув крик свого сина. Виглянув на зовні і побачив що нога його сина застрягла в пристроях машини котрі поволі дробили її і затягали до середини. В той же момент він почув сигнал надїжджаючого здалеку потягу. В цій ситуації чоловік мав тільки два виходи — підняти міст рятуючи сина, або його опустити, прирікши сотні пасажирів надїжджаючого потягу на загибель.

Батько вибрав смерть сина...

Коли потяг проїжджав по мості, деякі люди усміхалися та вітаючись махали руками. Чоловік в той час стояв заливаючись сльозами, а його серце переживало величезний біль з приводу муки в якій загинув його єдиний, улюблений син.


Кілька днів тому я безтурботно проходжувався по певному коридорі. Чекав на друзів, котрі якраз повинні були закінчити проби своєї театральної трупи. З нудоти випадково взяв невелику, густо обписану картку, котра лежала на одному із столів. Почав читати. Спочатку бездумно, цілком мимоволі. Однак по прочитанню кількох речень я забув про людей на котрих чекав. По плечах мені пробіг мороз. Перебігав очима текст, котрий розпочав цей фейлетон...

Коли скінчив, цілком мимоволі всунув цю картку до кишені штанів. Думаю, що вас ця розповідь теж дуже порушила. Задуманий я сидів на холодних сходах в темному коридорі. І якраз тоді, як ще ніколи до того часу я зненацька зрозумів, що дві тисячі років тому хтось страждав так само. Хтось втратив улюбленого сина, щоб врятувати гинучих людей. Його дитина не загинула в пристроях машини для підняття мосту. Помирала значно довше. Прибита декілька-сантиметровими цвяхами до дерев'яного хреста.

Того вечора вперше в житті я свідомо зрозумів терпіння, котре багато століть тому спало на Бога. Віддав свого сина, щоб ми могли жити. Ніколи не розумів, чому та смерть була обов'язкова, чому не можна було того зробити іншим шляхом. Напевно що не можна було... Господь Ісус, ще коли ходив по землі, то сказав такі слова: „Немає більшої любові понад ту, коли хтось віддасть своє життя за друзів своїх”

І як сказав, так і зробив. Помер прибитий на хресті за наші гріхи. Також Твої.... Його смерть є найбільшим доказом того, що є хтось, хто тебе розуміє і любить.


Якщо дотепер ти не мав можливості, то прийми зараз як свого Господа і Спасителя. Це не важко. Вистачить малого кроку. Дійсно невеликого. Якраз зараз маєш можливість прийняти найважливіше рішення у твоєму житті. Не будь байдужий на цю любов.

Одного разу цю історію мені прислав Сергій Триф'як

Про Гаррі Поттера

Нещодавно в одній розмові із своїм товаришем ми зачепили цікаву тему про книги відомої англійської письменниці Джоан Роулінг зокрема серії про "Гаррі Поттера". Віддавна чув не надто хороші відгуки тому особисто цих книжок не читав, фільмів не бачив також, тому про що йдеться в них знаю досить поверхово. Під час розмови ця тема мене зацікавила хоча бажання прочитати вищезгадані книги не з'явилось, проте вирішив пошукати рецензії на них. Одну з яких хочу запропонувати Вам. Не беруся рекомендувати чи читати ці книги чи ні, якщо у вас з'явиться така нагода. Вирішувати Вам і тільки Вам. Для себе особисто я зробив висновоку, що є багато інших книг чи фільмів яким варто приділити час та увагу.

Гаррі Поттер - дорога до окультизму

Гаррі Поттер - герой популярної серії з семи книг, яка почала виходити в 1999 році. Культ, який зростає на основі книг Роулінг, представляє особливу небезпеку сьогодні - після виходу фільму "Гаррі Поттер і камінь чарівника" (кінокомпанія Ворнер Бразерс 2001).

Незабаром після того, як книги про Поттера стали завойовувати публіку, з'явилися і голоси протесту. Багато батьків, сімейні асоціації і релігійні групи стали висловлювати свою стурбованість тим, що Гаррі Поттер зовсім не такий вже й нешкідливий, як може здатися.

Це не просто фантастична дитяча книжка, оскільки творець Поттера Дж. Роулінг (J.K. Rowling) показує окультизм, як позитивний і праведний спосіб життя.

Історія книг про Поттера відбувається в Англії. Поттер - син чарівників, вбитих злим лордом Вольдемортом. Досягнувши одинадцяти років, Поттер йде вчитися в Хогвартс - школу чаклунства.

Роулінг заявляла, що навмисно створювала вражаючих злих персонажів і сцени. І треба визнати, це їй вдалося.

Негативний персонаж - Вольдеморт - це безтілесний чорний маг, який вселяється в тіла різних персонажів книги. Він вселяється, наприклад, у вчителя Гаррі, що викладає предмет "Захист від темних сил".

Вольдеморт вчить: "Немає ні добра, ні зла: є лише сила".

"Я цілком свідомо вирішила із самого початку писати про зло", - говорила Роулінг в одній телепередачі.

Критики засуджують Роулінг за те, що в боротьбі проти зла в її творах використовуються чаклунство і чарівництво, не говорячи вже про зображення зла. Навіть "добрі чарівники" в книгах Роулінг викликають нарікання.

Восени минулого року Керіл Матрішиана (Caryl Matrisciana), відома спеціалістка в області окультизму, продемонструвала громадськості свій документальний відеофільм: "Гаррі Поттер - чаклунство в новій упаковці, яка показує зло як норму". У цьому відеофільмі стверджується, що Гаррі Поттер несумісний з Християнством.

Керіл, яка народилася в Індії, в Англії пережила захоплення окультизмом, але, перелякана темною стороною ритуалів, навернулася до Християнства. Тепер Керіл присвятила своє життя попередженню від небезпек окультизму.

Вона стверджує, що "через книги про Поттера діти, навіть дошкільного віку, привчаються до людських жертвопринесень. Їм показують, як висмоктують кров з мертвих тварин, як духи опановують людину".

Матрішиана наводить як приклад сцену з мертвим єдинорогом, з якого висмоктує кров Вольдеморт. Безумовно, багато батьків не захочуть, щоб їх діти читали про повзаючих нематеріальних гадів, які смокчуть кров, щоб знайти життєві сили. І при цьому реклама Поттера розрахована на дітей від дев'яти до дванадцяти років!

У четвертій книзі, в главі "Плоть, кров і кістка", Гаррі разом з другом Седріком магічно переносять на похмуре, страшне кладовище. Тут Вормтейл (служитель Вольдеморта) прив'язує Поттера до надгробку батька Вольдеморта. Вормтейл весь час змінює свою подобу, перетворившись, врешті, на щура. Довкола надгробку з прив'язаним до нього Гаррі починає повзати змія. Це з'явився Вольдеморт. Невідомо звідки звучить голос, що наказує служителеві вбити Седріка. Вормтейл виголошує смертельне прокляття. Седрік помирає.

Матрішиана говорить, що це не просто зображення смерті, не просто вбивство, а навмисне людське жертвопринесення, символічне жертвопринесення, необхідне для ритуалу, що почнеться на наступній сторінці:

Після вбивства Седріка, говориться далі в книзі Роулінг, Гаррі бачить казан з чаклунським варивом. Казан нагрівається над вогнищем, яке за допомогою чарівництва розпалив служитель Вольдеморта. Знову невідомий голос віддає наказ, і Вормтейл опускає в киплячий казан згорток. Гаррі подумав, що в згортку - дитина, але ні! це жахлива змієподібна істота - все, що залишилося від людського тіла Вольдеморта.

Потім в казан магічним способом переносять кістки батька Вольдеморта. Вормтейл відрубує собі праву руку і кидає в казан. Нарешті, за допомогою таємничого ритуалу Вормтейл дістає кров Гаррі, і вливає її в казан. Цього достатньо для ритуалу, і Вольдеморт оживає.

Матрішиана говорить: "Це сатанинський ритуал, огидний і диявольський". У цьому головна небезпека книг Роулінг - вони представляють зло в цікавому для дітей вигляді.

Крім того, світ Поттера - світ нехристиянський, чужий нашій вірі. Тоді як Біблія забороняє чарівництво і чаклунство під страхом смерті, в книгах про Поттера окультні "науки" схвалюються і показані як частина повсякденного життя.

Матрішиана продовжує: "У Хогвартсі, в школі відьом і чаклунів, навчають всіляким способам ворожби і чаклунства. Вельми реалістично описаний медіум, одержимий демоном вчитель, який пророчить смерть. З'являються духи мертвих і допомагають Гаррі врятуватися від небезпеки..."

Матрішиана вказує на безліч буквальних збігів між чаклунськими ритуалами в книгах про Поттера і справжніми ритуалами Віккі. Вікка - це одна з сатанинських по своїй суті релігій, втім, офіційно зареєстрованих в США. "Вікка вчить, що немає ніякої абсолютної істини. Єдине, в що обов'язково треба вірити - це в те, що Християнство не є істиною", - стверджує Матрішиана.

"Найбільше мене лякає, - говорить Керіл, - що книги про Поттера позбавляють людину викликаної Богом відрази до окультних сил. Роулінг показує жахи чорної магії і окультних ритуалів, людей одержимих бісами і подібні кошмари, як повсякденність. Книги про Поттера навчають дітей прямому поганству, відвертають від біблійного погляду на світ". Під виглядом цікавої гри дітей позбавляють Бога, вселяють ворожість до Нього.

Чаклунський світ Поттера приваблює дітей, і вони намагаються самі чаклувати і займатися чаклунством. Таким чином, від Поттера діти можуть звернутися і до інших окультних книг. Шкоду від Поттера безумовно посилює те, що книги Роулінг проникли в шкільні бібліотеки в різних країнах світу.

Переклад статті Джулії Фостер:

Julie Foster. Potter books: Wicked witchcraft?

WorldNetDaily.com, 2001

Джулія Фостер - штатний співробітник WorldNetDaily

© переклад Milites Christi Imperatoris

Пряме посилання на статтю:
http://www.christusimperat.org/uk/node/14408

P.S. Крім того випадково мені до рук попала інша книга вищезгаданої письменниці "Казки Барда Бідла", ілюстрації до яких письменниця робила сама. Від мене коментра один: черепок з квіточками вразив!